Интервью
January 27

GladPet | Як працює всеукраїнський сервіс «усиновлення» тварин

🐱 Тисячі безхатніх котиків та собак вже знайшли собі господарів і тепер живуть у любові. Це результат роботи всеукраїнського онлайн-сервісу GladPet. Він допомагає притулкам прилаштовувати до родин кинутих тварин. А ще волонтери проєкту збирають гроші на корм, лікування, стерилізацію, будують вольєри та роблять фестиваль Home me fest. Як все це відбувається і навіщо проходити співбесіду перед тим, як забрати улюбленця додому? Про це ми поговорили із керівником GladPet Сергієм Лукачко.

— Сергію, чим займається GladPet?

Один з наших напрямків — це онлайн-ресурс для прилаштування безхатніх тварин. Люди можуть зайти на сайт, обрати собі тваринку і безкоштовно забрати її додому. Також можна стати опікуном. Наприклад, людина живе в найманій квартирі та не може взяти собі кота чи собаку. Але вона може оплачувати їй лікування, харчування, проживання в притулку. І час від часу до неї приїжджати.

Так само люди можуть допомагати як інформаційні куратори, тобто розповсюджувати інформацію про тваринок, робити фото та відеоконтент. У кожної собаки та кота є своя унікальна історія. Наприклад, кіт Майкл народився на дачі, а потім його власники кудись поїхали, а його залишили. Він пішов в ліс, де його знайшли волонтери і забрали в притулок. Інформаційні куратори працюють над тим, щоб ці історії розповсюджувались і чіпляли.

Також ми займаємося гуманітарною допомогою. Разом з проєктом «Речі, які допомагають» ми збираємо теплі речі для тварин в зимовий період, а також з волонтерами ремонтуємо будки, будуємо вольєри чи допомагаємо ще в якихось технічних моментах. Збираємо корм, кошти на вакцинацію, стерилізацію, лікування.

Сергій Лукачко

— Як часто розміщують тварин на сайті?

— Тварин розміщують представники притулків або інформаційні куратори. Вони це роблять раз в тиждень або раз на місяць. Це залежить від того, який приплив тварин в притулках, як швидко вони знаходять дім. За останні місяці 150-250 тварин за місяць знаходять дім.

— Скільки тварин вдалося влаштувати за час роботи проєкту?

— За п’ять з половиною років роботи сайту 6 439 тварин знайшли домівку в Одесі, Дніпрі, Харкові, Києві та інших містах України.

— Це чудовий результат ❤️

— Так, ця цифра мотивує розвивати цей проєкт за рамками Одеси. Тільки за 2021 рік 2 339 котів та собак знайшли собі дім. Це показує нашу ефективність і те, що люди перестали боятися брати безхатніх тварин з притулків. Ці коти та собаки такі ж самі, як і у заводчиків або в зоомагазині. Їх можна забрати і наглядати за ними. Кожна жива істота має право на любов і догляд.

— Кого беруть найчастіше? Котів чи собак?

— Зазвичай більше котів. Але різниця в цифрах не дуже велика. Котів беруть частіше, тому що за ними простише доглядати. З ними достатньо час від часу гратися, годувати, привчити до лотку, періодично показувати ветеринару. А з собаками складніше. Вони бувають в різних фізичних станах. В притулках багато собак з інвалідністю, які пережили різні стресові ситуації. Тому вони бувають часто агресивними або, навпаки, дуже бояться людей. Потрібно з ними займатися з кінологом і тому подібне.

— Після того, як тварину забирають додому, чи відстежується її подальша доля?

— По-перше, людина повинна декілька раз поїхати до притулку, погуляти з твариною, якщо це собака, щоб зрозуміти, чи підходите ви один одному. Потім потрібно пройти співбесіду з власником притулку, на якій з'ясовується спроможність, мотивація людини. Представник притулку може навіть приїхати додому і перевірити, які там умови. Це робиться для того, щоб не трапилось так, що потім цього кота повернули тому, що, наприклад, людина переїхала на іншу квартиру або немає часу доглядати. Якщо все ок, то тваринку можна забирати додому. Потім час від часу новий власник надсилає фото та відео. Так ми можемо розуміти, що все в порядку.

— Як виникла ідея створити GladPet?

— Проєкт з’явився близько п’яти з половиною років тому в Одесі. Його запустив один з засновників краудфандингової платформи «Моє місто» Артем Бородатюк. Він задумав створити своєрідний ОLХ для безхатніх тварин. Але суть проєкту в тому, що тварин можна обирати собі безкоштовно. До цього він та його оточення багато допомагали притулкам, наприклад, «Кошкиному дому». Але, якщо постійно купляти корм та інше, то все одно проблема безхатніх тварин не вирішиться. Тому і виникла ідея створити ресурс, який буде прилаштовувати тварин в сім’ї.

— Гроші для запуску проєкту збиралися на платформі «Моє місто»?

— GladPet створювався паралельно з платформою «Моє місто». Але запускати одразу два проєкти було б суперскладно. Тому власне спочатку з’явилася платформа «Моє місто», де ми будуємо культуру краудфандингу та благодійності в Україні, а потім — GladPet. Для цього проєкту треба було значно більше ресурсів та часу. Ми досліджували, скільки безхатніх тварин є в місті, дізнавалися, скільки в Одесі притулків, хто їм допомагає, які в них потреби, як часто тварин влаштовують додому.

Співпрацівниця GladPet Аліна

— А скільки безхатніх тварин було на момент вашого дослідження?

— Тоді в Одесі ми нарахували приблизно 2,5 тисячі котів та собак, які жили на вулицях та в притулках. Звичайно, це не дуже точні дані, але вони наближені до реальності.

— Яка сума була потрібна для старту проекту?

— На початку нам потрібно було 60 тисяч гривень, які ми зібрали на платформі «Моє місто». Ця сума покривала адміністративні потреби: волонтерські поїздки, оплату за знімання відео та таке інше. Плюс нам дуже допомагали волонтери, в тому числі зі створенням сайту. Багато речей ми компенсували за рахунок наших партнерів.

— З якими проблемами зіткнулися під час запуску?

— Ми думали, що всі власники притулків почнуть одразу публікувати своїх тваринок на нашому ресурсі. Але виявилося, що не кожна людина може користуватися комп’ютером, телефоном або розібратися з сайтом. Адже представники притулків — це зазвичай жінки 40+ років і навіть літні люди. Тоді ми запустили програму інформаційного кураторства, в рамках якої шукали волонтерів для знімання відео- та фотоконтенту з тваринами. Вони допомагали власникам притулків публікувати котів та собак на сайті. Це була найбільша складність.

— І ви з цим завданням успішно впоралися…

— Ми намагалися робити і платформу, і сам проєкт зручним для людей, щоб всі коти і песики могли знайти домівку. Також ми проводили в школах уроки «Біоетика». Розповідали, як доглядати домашніх тварин, як допомагати безхатнім, що робити, коли на вулиці зустрілась агресивна собака. Дуже важливо зі шкільниго часу закладати розуміння того, що ми можемо допомагати. Скоріше за все, цей проєкт ми будемо відновлювати в середині-кінці 2022 року.

— Скільки на проєкті працює людей?

— Зараз працює проєктна менеджерка в Харкові і чотири людини в Одесі. Ми 24/7 залучаємо нових партнерів, організовуємо Home me fest та робимо багато іншого. Наша команда отримує зарплатню. Але у нас ще є приблизно 90 волонтерів, які фотографують, знімають фото/відео, допомагають у притулках.

— Як проєкт фінансується?

— Проєкт фінансується за рахунок благодійних внесків наших партнерів. Зараз ми витрачаємо приблизно 60 тисяч гривень на місяць. Ці гроші покривають зарплатню, послуги з маркетингу, реклами і таке інше. Окремо періодично ми збираємо кошти на проведення фестивалю Home me fest. На нього потрібно приблизно 180 тисяч гривень. Також у нас є волонтерські внески. Наприклад, якщо їдемо до притулку, то шукаємо людину з авто, яка б могла відвезти корм, необхідні матеріали і власне допомогти так.

— Зараз ви запустили GladPet у Харкові, де ще плануєте?

— Проєкт в Харкові ми зробили разом з ветеринарною клінікою «Пес і кіт». Ця клініка покриває наші адміністративні витрати. Також ми плануємо запускатися в Дніпрі, Києві, Львові, Івано-Франківську та інших містах. За фактом ми вже є там, тобто на нашому сайті притулки зареєстровані зі всієї країни. Але ми хочемо зробити локальні представництва, щоб допомагати притулкам, проводити там фестивалі. Зараз це робити складно логістично.

— Ви вже провели шість фестивалів Home me fest. З чого все почалося?

— Ми зрозуміли, що у нас дуже кльово виходить працювати в онлайні, але людям не вистачає цього всього в офлайн. Притулки зазвичай знаходяться в області або десь в спальних районах, куди у багатьох немає часу їхати. Тому виникла ідея провести благодійний фестиваль-виставку для тварин з притулків, щоб показати їх офлайн.Там бере участь приблизно 20 притулків. До початку карантину його відвідало десь 10 тисяч людей, у вересні 2021 року — близько п'яти тисяч.

Home me fest — це величезний інструмент для висвітлення проблем безхатніх тварин у місті. Він показує, що є притулки, що можна обрати собі тваринку.

Фото: Архів GladPet

— Скільки тварин забрали?

— На шостому фестивалі — 45 тварин з 200 учасників. Але цей показник все одно чудовий. До цього, на п'ятому фестивалі, зі 100 тварин прилаштували 67. Була більша конверсія, скажемо так. Але через пандемію у нас була пауза два роки. Всього за всі фестивалі прилаштували близко 380 тварин.

— Коли ви плануєте наступний фестиваль?

— Плануємо навесні провести перший фестиваль у Харкові і сьомий в Одесі, якщо нічого не завадить. Але поки що точні дати назвати не можу.

— Що б ви сказали тим, хто чомусь залишив домашнього улюбленця на вулиці?

— Ми закликаємо відповідально ставитися до тварин. Був випадок, коли люди завели хаскі. Через два місяці його виставили за двері тому, що він був дуже активний. Але ж, якщо банально вбити в Google, то перше, що ви прочитаєте про цю породу, — вона гіперактивна і потребує багато простору. Перед тим, як завести домашнього улюбленця, треба зрозуміти, що з собакою необхідно гуляти та інше. Якщо ми до цього не готові і в нас немає часу, то краще не брати таку тварину. Візьміть собі рибку.

Фото: Архів GladPet

— Ну або ж можна стати опікуном...

— Так, це добрий варіант допомоги, якщо немає часу доглядати. Але це більше відноситися до собак. Тому що коти люблять поспати, для них головне, щоб була їжа і щоб їх тискали вечорами.

— У вас є свій домашній улюбленець?

— В Одесі, на жаль, немає, але дуже хочеться. У мене багато відряджень і наймана квартира. Але вдома на Закарпатті у нас є собака і кіт.

— Як ви опинилися у GladPet?

— Це довга історія. Моє рідне місто — це селище міського типу Воловець на Закарпатті. Я приїхав вчитися в Мукачево на юриста. Там я опинився в волонтерському русі. Ми намагалися залучати молодь у волонтерство і показувати, що наша маленька дія має велику силу. Якщо ми щось зробимо, то зможемо щось конкретне змінити або покращити.

Згодом я зрозумів, що не хочу бути юристом. І разом з друзями ми заснували освітній хаб в Ужгороді, куди я потім переїхав. Там ми проводили різні навчальні програми з соціального підприємництва, з пошуку роботу та інше. Збудували на основі хабу волонтерську спільноту. Розвивали її спочатку в Ужгороді, а потім в Закарпатської області. Але мені стало тісно і я захотів вийти з зони комфорту. Я брав Одесу, змінив гори на море. Про платформу «Моє місто» і GladPet я знав ще в Ужгороді, тому я цілеспрямовано подався на PR та івент-менеджера цих проєктів. А потім їх очолів.

Також я є ментором навчальної програми з розвитку волонтерства в регіонах від української волонтерської служби «Агенти волонтерства». Я постійно варюсь в різних проєктах, передаю досвід, десь я можу робити щось руками.
Якось я зрозумів, що мої однолітки можуть поїхати в Чехію ставити плитку, умовно кажучи, а в країні є багато проблем, які можна вирішувати.

Фото: Архів GladPet

— Чому ви обрали собі сферу захисту тварин?

— На Закарпатті зазвичай собаки знаходяться на ланцюгах, а у котів — вільний доступ. І за ними ніхто майже не наглядає. Але так поводитися з тваринами — не ок. Собаки на ланцюгах стають агресивними, а котів збивають машини або вони потрапляють в руки дітей, які можуть над ними знущатися. «Якщо кота зіб’є машина, ми знайдемо іншого». Таке ставлення мене постійно чіпляло. Адже та сама собака може бути частинкою твоєї сім'ї та емоційною підтримкою. GladPet став для мене інструментом для зміни поводження з тваринами і можливістю їм допомагати. Я можу бути корисним.

Також цей проєкт виховує у людей відповідальне і гуманне ставлення в принципі до оточення. Коли ти стикаєшся з цими проблема в лоб, ти навряд станеш займатися догхантерством або топити кошенят у річці. Наші волонтери бачать в притулках десятки покалічених собак, яких хотіли розстріляти. Після цього ці люди починають домовлятися і змінювати середовище навколо себе.

Фото: Архів GladPet

— У нас у більшості випадків живодери, на жаль, залишаються безкарними. Що потрібно, щоби це змінилося?

— Якщо травити чи топити тварин, то буде тільки зростати агресія, в тому числі і до людей. Ми можемо проводити уроки доброти, «Біоетики», привчати дітей до того, що в нашому світі є безліч тваринок різного роду, але частіше за все ми пересікаємося з собаками та котами.

Навіть якщо справи доходять до судів, то трапляються правові колізії. Але ми підтримуємо всі законодавчі ініціативи, які якраз працюють над тим, щоб таких колізій не було. Зараз багато законодавчих актів в розробці. Ми готові включатися і допомагати, тому що це все про гуманне ставлення до тварин.